Всесвітня історія 10 клас

     

            Тема: Сталінська індустріалізації України.

Мета: допомогти учням усвідомити причини згортання НЕПу та переходу до форсованої індустріалізації; розкрити результати перших п’ятирічок та стан економіки України напередодні ІІ світової війни; навчити учнів визначати мету, джерела та наслідки політики індустріалізації; розвивати вміння аналізувати історичні факти та вибирати з них суттєве; виховувати поважне ставлення до історії українського народу.

Тип уроку: вивчення нових знань.

Основні поняття і терміни: індустріалізація, імпортозамінна індустріалізація, п’ятирічний план.

Обладнання:  диск із фільмом «Історія Росії ХХ століття. Індустріалізація», мапи СРСР та України, ілюстративний матеріал.

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Давайте пригадаємо причини переходу більшовиків від політики «воєнного комунізму» до НЕПу.

Глибока соціально-економічна і соціальна криза; масові повстання селян, виступи в містах, армії та флоті; крах ідеї про ліквідацію ринкових відносин; спад революційної хвилі на Заході та відкладання «світової революції»; намагання утримати владу любою ціною.

 Тобто більшовики мали на меті ліквідувати загрозу нової громадянської війни, покращити економічне становище країни та врятувати свій режим.

ІІІ. Формування мети і завдання уроку:

1.      Пояснення теми і мети уроку.

2. Очікувані результати

Вчитель: давайте спробуємо поміркувати, що ми сподіваємося узнати та навчитися на уроці. Особисто я сподіваюся, що ви на кінець уроку зрозумієте причини згортання НЕПу та переходу до форсованої індустріалізації, навчитеся визначати мету, джерела та наслідки сталінської політики індустріалізації, аналізувати історичні факти та вибирати з них суттєве. А що сподіваєтесь узнати та навчитися ви.

ІV. Мотивація.

Спробуйте на кінець уроку з’ясувати для себе: чи варто було розпочинати в СРСР індустріалізацію ,знаючи якою ціною вона буде здійснена?

V. Вивчення нового матеріалу

План

1. Передумови переходу до форсованої індустріалізації:

а) Формування нового режиму;

б) Згортання нової економічної політики.

2. Форсована індустріалізація:

а) Початок індустріалізації;

б) джерела індустріалізації;

в) директивне господарювання.

3. Результати та наслідки індустріалізації:

а) Результати перших п’ятирічок;

1. а) Формування нового режиму.

Вчитель. В період НЕПу паралельно частковій лібералізації економіки проходили значні зміни у формуванні політичної системи рад-го суспільства.

            В умовах монополії більшовиків на владу, розпочалася жорстка боротьба всередині самої партії. В результаті цієї боротьби була знищена внутрішня опозиція в партії. Сталін цілеспрямовано стравлюючи своїх конкурентів (Троцького із Зинов’євим та Каменєвим, Зинов’єва та Каменєва з Бухаріним і Риковим та ін.) знищив конкурентів на «трон» і взагалі так звану «стару гвардію», яка не вважала Сталіна достойним вищого партійного і державного поста.

Причинами встановлення режиму особистої влади Сталіна були:

·         відсутність традицій політичної демократії в країні та реальних демократичних свобод.

·         низький рівень політичної культури населення СРСР.

·         зосередження політичної влади в руках однієї партії.

·  невисокий інтелектуальний рівень керівництва ВКП(б), обмеженість його політичної культури.

·         низький освітній рівень низових керівників і рядових членів партії.

·   внутрішня природа радянської влади – диктатура класу, яка переросла в диктатуру партії, а потім в диктатуру особи.

·         наявність численного бюрократичного апарату.

(записується учнями у зошит)

Таким чином в СРСР, як і в ряді інших європейських країн, починає формуватися тоталітарний режим. Керівною силою радянського тоталітаризму була комуністична партія.

Основними методами встановлення і підтримки нового режиму були постійний терор проти всіх верств населення і тотальний контроль над усіма сферами суспільного життя.

1. б) Згортання нової економічної політики.

Вчитель. Протиріччя між економічною і соціально-політичною ситуацією в країні не могли існувати довго. Тому поступово політика НЕПу починає згортатися і влада повертається від економічних методів регулювання економіки до воєнно-комуністичних.

            В умовах тодішнього суспільства НЕП був приречений, тому що породжував своїм співіснуванням з більшовицькою ідеологією цілу низку протиріч:

• при монополії більшовиків на владу – плюралізм форм власності;
• при курсі більшовиків на побудову соціалізму в окремій державі - необхідність посилення контактів з іншими країнами;
• при життєвій необхідності проведення в країні індустріалізації - відсутність масштабних інвестицій в промисловість;
• при курсі на побудову соціально рівного суспільства – посилення соціальної диференціації, формування «нової буржуазії» та «нової аристократії» (партійно-радянських чиновників).

Отже згортання НЕПу було питанням часу. Суттєво пришвидшили це згортання низка хлібозаготівельних криз в країні (1925, 1927-28, 1928-29 роки). І якщо перші дві кризи були подолані економічними засобами (збільшення заготівельних цін), то останню влада подолала відновленням насильницьких воєнно-комуністичних методів.

2. а) Початок індустріалізації.

Однією зі складових радянської модернізації України, разом з колективізацією, «культурною революцією» і масовими репресіями, стала індустріалізація.

            Індустріалізація – це процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства.

            Політика індустріалізації була вперше схвалена в 1925 році на ХІV партійні конференції. Саме індустріалізація була головним завданням перших п’ятирічок. Особлива увага приділялась гірничодобувній, металургійній, машинобудівній та хімічній промисловості.

            Особливістю радянської індустріалізації була необхідність у проведенні імпортозамінної індустріалізації. Тобто створення промислової бази, яка б забезпечила умови для заміни імпортної промислової продукції власною.

            2. б) Джерела індустріалізації.

            Швидкі темпи індустріалізації потребували залучення величезних коштів.

Джерелами індустріалізації були:

• доходи державного сектору економіки.
• доходи від державної монополії на зовнішню торгівлю.
• «ножиці цін» між промисловою та сільськогосподарською продукцією.
• націоналізація промисловості.
• скасування конвертації червонця. Інфляція.

збільшення норм виробітку при збереженні існуючих зарплат.

• колективізація. «Розкуркулення».
• примусові державні позики.
• праця в’язнів.
• трудовий ентузіазм. Стахановський рух.
• підвищення цін на винно-горілчані вироби.
• продаж за кордон національно-культурних цінностей.
• антирелігійна компанія. Пограбування церков.
• збільшення податків.
• зниження життєвого рівня населення.

(записується учнями у зошит)

2. в) Директивне господарювання.

Після встановлення тоталітарного контролю над економікою і зміцнення централізованого керівництва нею утворилася адміністративно-командна система як форма організації суспільства із відповідним – директивним типом управління. Тобто управління економікою шляхом директив (вказівок).

Особливо важливий елемент адміністративно-командної системи — апарат, який був провідником політики «верхів» у «низи». Сталін завжди наголошував, що питання про держапарат — одне із найістотніших питань радянського будівництва, і що кадри вирішують все. Для того щоб тримати апарат, кадри у німому підпорядкуванні згори до низу, час від часу підкреслювалося, що апарат дуже громіздкий, бюрократичний, що його треба скорочувати. Кожний апаратник намагався догодити вищестоящому і зберегти своє місце. Незважаючи на часті чистки, апарат завжди був громіздким. Так, у 1928 р. в Україні у народному господарстві, за офіційними даними, було зайнято 1 942 тис. робітників і службовців, в тому числі 242 тис. осіб, що працювали в апараті органів державного і господарського управління, в органах управління кооперативних і громадських організацій тощо, апаратником був кожен 8-й працюючий.

3. Результати та наслідки індустріалізації.

Як результат втілення в життя цієї політики, до кінця 1930-х років СРСР перетворився на індустріально-аграрну країну, посівши ІІ місце в світі и І в Європі за обсягами виробництва.

Як і любий складний процес, індустріалізація мала певні неоднозначні наслідки:

            Економічні наслідки – перекачування коштів із села в місто; ліквідація куркульства; одержавлення сільськогосподарського виробництва; ліквідація «аграрного перенаселення».

Соціальні наслідки – укріплення соціальної бази сталінської диктатури; відчуження селян від власності і результатів праці; ліквідація економічних стимулів розвитку виробництва; масова втеча селян в міста; викачування величезних коштів з села; зниження життєвого рівня населення (грошова емісія).

3. а) Результати перших п’ятирічок.

Перший п'ятирічний план (1928—1932) передбачав напружені, але реальні темпи приросту промисловості в середньому за рік. Водночас у процесі виконання п'ятирічки Сталін шляхом адміністрування, директив почав вимагати різкого підвищення планових цифр. Це спричинило диспропорції і зриви. Так, планом передбачалося збільшити видобуток вугілля в Донбасі з 27 до 53 млн т. У процесі п'ятирічки ці завдання збільшили до 80 млн т. У 1933 p. видобуток вугілля досяг 45 млн т. Виплавку чавуну в Україні планували збільшити із 2,4 до 6,6 млн т. У 1933 р. було виплавлено 4,3 млн т. Всупереч заяві Сталіна про виконання п'ятирічки за чотири роки і три місяці насправді за сукупністю показників вона не була виконана навіть за п'ять років.

Робота з підручником.

            Опрацюйте в параграфі 52 пункт «Провали і досягнення першої п’ятирічки». Результати роботи запишіть в таблицю.

Досягнення	Провали

             

Перегляд уривку з відео –ролика «Індустріалізація СРСР»

            - Переглянувши уривок з документального фільму, скажіть, чи підтверджується в ньому та інформація, яку ми розглянули на уроці (відповіді учнів)

            - Як ви вважаєте, індустріалізація – це явище позитивне чи негативне? (відповіді учнів)

VІ. Рефлексія

Давайте спробуємо с вами визначитися з питанням, з якого ми починали урок –  «Чи варто було розпочинати СРСР індустріалізацію ,знаючи якою ціною вона буде здійснена?»

Відповіді учнів

VІІ. Підсумки уроку

            Підсумовуючи вищесказане, давайте визначимо позитивні і негативні наслідки індустріалізації.

            На дошці пишуться слова «Негативні» і «Позитивні». Учні з місця, по черзі, пропонують свої варіанти наслідків. Вчитель коректує і записує формулювання.

Орієнтовний варіант

Позитивні	Негативні
досягнення економічної незалежності	створення замкненої економіки
перетворення СРСР на могутню індустріально-аграрну державу	створення сталінського воєнно-політичного керівництва
укріплення обороноздатності країни	зменшення випуску товарів повсякденного вжитку
створення технічної бази сільського господарства	суцільна колективізація
розвиток нових галузей промисловості будівництво фабрик і заводів	екстенсивний розвиток економіки

1. Заключне слово вчителя. Політика індустріалізації заклала основи інтенсивного розвитку промисловості в країні взагалі і в Україні зокрема. збільшилась питома вага великої промисловості. Внаслідок історично і економічно зумовлених причин, Україна стала головною промисловою базою СРСР. Але із-за різних факторів уже в той час був закладений нерівномірний розвиток регіонів, який відчувається в Україні і сьогодні. Промисловість розвивалася переважно в Донецько-Придніпровському регіоні. І хоча індустріалізація призвела до великих зрушень, вона практично не позначилась на добробуті людей, оскільки результати праці стимулювалися здебільшого позаекономічними методами - ідеологія і примус.

Наприкінці хочу вас спитати: чи здійснилися наші очікування від уроку? Я вважаю, що так. А ви?

            Відповіді учнів.

            2. Виставлення та аналіз зароблених на уроці оцінок

            VІІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал параграфів 52 і 53 (початковий та середній рівень – 52 (п.2, 6), 53 (п.2, 5),  достатній та середній рівень – 52 (п.1, 2, 4, 5), 53 (п.1 – 5).

1.      Для учнів, які навчаються на високий рівень - підготувати повідомлення на тему: «Стаханівський рух», «Новобудови перших п’ятирічок»  

Група 1. Ст. 263.  Чому падав  життєвий рівень народу?

Емісія грошей.

Кошти з легкої та харчової промисловості у важку.

Державні позики. Облігації.

Споювання власного народу.

Експорт хліба, дефіцит продовольчих товарів. Картки.

Висновок: В цивілізованому світі індустріалізація здійснюється для потреб людей, а в СРСР для розбудови важкої промисловості та ВПК.

Група 2. Ст..261. Штурмівщина  розпочалась в 1929 році.

Головні труднощі: нестача коштів. Брак кваліфікованих кадрів.

Техніко – економічна відсталість.

Постійний перегляд планів в сторону збільшення.

Індустріалізація швидкими темпами (форсована), вона спричинила  штурмівщину. Постійне корегування планів в сторону збільшення.

Група  3. Ст.. 262. Провали і недоліки.

Перша п’ятирічка не була виконана.

Звітність подали не в кілограмах, тонах, метрах, штуках а в карбованцях, ціни постійно змінювалися. Плани не виконувалися, оскільки були не реальні. Наприклад: ріст промисловості мав бути 23% а становив 5%, чавуну мали виплавити 6,6 мл тон а виплавили 4,3 мл тон, вугілля мали видобути 53мл тон а видобули 45 мл тон. Влада цих цифр не показала народу, а показала все в карбованцях. Плани були не реальні,нездійсненні, занадто завищені. Трудовий ентузіазм народу вичерпувався, рівень життя падав.   


 Всесвітня історія  10 клас

Тема :  нацистська диктатура .

Мета :  визначити причини  встановлення  нацистської диктатури : схарактеризувати внутрішню політику  режиму  нацистів, наголосивши на його  расистському , антисемітському характері ;  формувати вміння  аналізувати ,  узагальнювати , систематизувати  історичний  матеріал ;  порівнювати , робити висновки , формувати пріоритет ідей  загальнолюдських цінностей .

Тип уроку :  урок вивчення  нового  матеріалу .

Форма уроку :  урок – судження .

Поняття і  терміни:  нацизм, антисемітизм, система  фюрерства, Третій  райх, гестапо.

Обладнання : політична карта  «Європа  в 1923-1939 рр » , підручник  П. Полянський  Всесвітня історія  10 клас,  технологічна карта уроку, відео - урок  « Всесвітня історія  11 клас » , фрагменти  фільму  «Історія нацизму » .

Основні  знання :  причини встановлення  нацистської диктатури ,  шлях нацистів до влади , особистість А. Гітлера , суть нацистського режиму .

      ХІД  УРОКУ

І. Організаційний момент

      Перевірка присутності  учнів  на уроці ,  підготовка учнів до уроку .

ІІ. Актуалізація  опорних знань і вмінь учнів .

     Евристична  бесіда за  запитаннями :

1. Які асоціації у  вас викликає тема сьогоднішнього уроку ?
2. Чи може бути ця тема  актуальною сьогодні ?
3. Про що може йти сьогодні мова на уроці ;

Інтерактивна  частина .

   На основі  вивченого матеріалу  « Німеччина. Веймарська  республіка »  ми  зараз відтворимо в пам’яті основні події, які відбувались в Німеччині  в часи Веймарської республіки .

1.     Чому Веймарську республіку вважали найбільш демократичних у Європі ?

      Коли  вона  була проголошена ?

2.      Виділіть причини  кризи Веймарської республіки ?

3.      Чи була  криза  закономірною ?

     Узагальнюючі  відповіді  учнів,  підкреслюємо, що Німеччина на початку  30-х років  стояла   на порозі  великих потрясінь .

ІІІ. Мотивація  навчальної  діяльності , повідомлення  теми та мети уроку .

    Слово  вчителя :  В історії  Німеччини, Європи  і  світу загалом,  відкрилась трагічна  сторінка. До влади прийшли фашисти  на чолі  з Гітлером. На цьому  уроці  буде  розкрито суть нацистського  режиму, в основі  якого  лежало :

-          знищення політичних супротивників;

-          ліквідація  політичних прав і свобод ;

-          створення  поліцейського апарату насильства ;

-          расова політика і політика  антисемітизму;

-          реалізація  ідей «Німеччина  понад  усе »

 У результаті  світ наблизився  до нової  Світової  війни .

ІУ. Вивчення  нового  матеріалу 

1.      Установлення  нацистської  диктатури .  А. Гітлер .

   У вступному слові  підкреслюємо, що прихід фашистів до влади  був неминучим, бо демократичні  сили  країни залишилися  роз’єднаними .

Проблемне запитання .

1. Якими були причини приходу  фашистів до влади ?  В чому суть  нацистського режиму ?  

                               ПЛАН

1.  Установлення  нацистської диктатури в Німеччині. Історичний портрет Гітлера

2.  Державне будівництво.  Структура влади в нацистській Німеччині .

3.  Внутрішня політика  режиму нацистів .

3.1.  Економічна політика, вирішення  проблеми безробіття .

3.2.  Одержавлення  сільського господарства .

3.3.  Ідеологія. Національна політика .

3.4.  Репресії. Антисемітська політика нацистів .

1.  Установлення  нацистської диктатури в Німеччині. Історичний портрет Гітлера

 Розповідь вчителя :

           Нацистський рух в Німеччині  виник одразу  після  Першої Світової війни .   Причинами його виникнення були : 

-          реваншистські настрої після поразки у війні ;

-          принизливі умови Версальського договору ;

-          соціальна незахищеність більшої частини населення в наслідок розрухи та кризи;

-          реакція  на більшовицьку  політику  експорту  світової  революції .

   Нацизм  не виріс на рівному  місці ,  у нього були  свої ідеологічні  коріння.  Попередниками  нацистської  ідеології  були  французький  соціолог  де  Гобіно  та  англійський  аристократ Х. Чемберлен ,  які в своїх працях  сформували  расову  теорію, що доводила  нерівність людських рас і перевагу  саме  арійської раси. Важливу роль   відіграло також  товариство  Туле, яке діяло у Мюнхені  у вигляді  масонських лож .  (нацистська  свастика,  кольори, теорія надлюдини , геополітична теорія  про життєвий простір ,  девіз  « Пам’ятай  що ти німець . Тримай свою кров у чистоті »)

            На початку  30 тих років   в Німеччині  ситуація  склалась таким чином , що прихід до влади  нацистів  був неминучим ,  оскільки демократичні сили були роз’єднанні  (не змогли  знайти спільної мови ,  не утворили  політичних об’єднань, блоків, не мали  більшості  в  парламенті  ) це по-перше .

     По – друге  цього прагнули  як прості  німецькі  люди , які  втомилися  від  економічних негараздів в роки кризи  і фінансово - промислова  еліта .

      Колективна робота за  завданням  технологічної  картки .

            Розповідь вчителя  про  етапи  встановлення нацистської  диктатури  з використанням  таблиці  № 1

Таблиця  № 1

Листопад, 1932 р.
Відбулися  чергові вибори у рейхстаг. Фашисти втратили  2млн голосів, що викликало занепокоєння у їх прибічників	Група промисловців направила президенту Гінденбургу петицію з вимогою призначити  рейхсканцлером  А. Гітлера
Грудень , 1932 р.
Становище в країні загострилось, поглибилась економічна криза, посилився страйковий рух.	Правлячі кола Німеччини все більше схилилися до думки встановити в країні фашистську диктатуру .
Січень, 1933 р.
У Кельні відбулась зустріч монополістів Феглера, Кірдорфа, Тіссена з Папеном (главою уряду), Гугенбергом та Гітлером	На зустрічі було  вирішено передати владу в Німеччині до рук  фашистів .
30      січня 1933 р
Президент Гінденбург призначив Гітлера рейхсканцлером. Папен отримав  посаду  віце- рейхсканцлера .	Негайно було розпущено рейхстаг. Вибори були призначені на початок  березня  1933р
Лютий, 1933р	Лютий – вересень , 1933 р
З ініціативи великих монополістів Круппа, Феглера фашистам було надано матеріальну допомогу ; створено фонд у 3 млн марок	Формується  фашистський режим: антидемократичний, тоталітарний, агресивний .

Таким чином нацисти ,на відміну від Росії та Італії прийшли до влади цілком законним шляхом

2.      Державне будівництво.  Структура влади в нацистській Німеччині .

 Розповідь вчителя :

Нацисти , як і будь – який політичний режим, після приходу до влади розпочали здійснення державного будівництва

   Уже  наступного дня  після призначення  Гітлер заявив , що без вагань розпустить  парламент і організує нові вибори . Це був початок  становлення  нацистської диктатури  в Німеччині . Звертаємо увагу  на  структуру  влади  в нацистській  Німеччині.  (Будуємо схему на дошці за ходом розповіді)

Структура влади  в нацистській Німеччині .

				фюрер
	вермахт - армія		НСДАП - партія				Рейхс - канцлер

 

                                                          

Гестапо – таємна поліція

СД – служба безпеки

СС – загони охорони

СА- штурмові загони

 

Тезовий  виклад  матеріалу  :

- 27-28 лютого – підпал будівлі  Рейхстагу

- Компрометація політичних супротивників - комуністів (арештовано 10 тис,

   Димитров)

 - Президент  скасував  демократичні  права і свободи , заборонив  всі  політичні партії .

- Березень  1933 року  Гітлер отримав  надзвичайні  повноваження . (Скасовано

   Веймарську  конституцію ).

- Серпень 1934 року – смерть Гіндербурга,  суміщення посад канцлера і президента,

   вводиться  посада фюрера німецького  народу .

- Серпень 1934 року – референдум  про надання  Гітлеру виняткової влади.

   (90 % громадян схвалили зміни  системи державної влади ).

- У всіх  структурах влади  затвердилась  вертикальна система фюрерства .

   (підпорядкування  нижчих фюрерів вищим ) .

- Закон про відродження  Райху – скасування федералізму , ліквідація  суверенітету

    земель .

- Призначення  Гітлером  гауляйтерів  (намісників ).

- Створення  силових  структур  і державного апарату .

- Вищий  орган держави – рейхсканцелярія .

- Спрощення  функцій  парламенту . (Гітлер  сам  видавав  декрети,  закони,  акти )

Y. Узагальнення й систематизація знань .

Дискусія , обговорення проблемного питання .

Підбиття  підсумків уроку .  Технологія  «мікрофон ». Відповідь на запитання  «Чого навчає історичний досвід  Німеччини ? »

YІ. Закріплення нових знань  і умінь учнів .

Бесіда . 

1. Доведіть на конкретних прикладах , що в основі нацизму  лежить теорія  людиноненависництва . 

2. Чим можна  пояснити  той  факт, що в наші дні в А. Гітлера  є багато прихильників ?

YІІ. Підсумки  уроку .

На цьому  уроці  ми побачили  суть нацистського  режиму, в  основі  якого  лежало  нещадне  знищення  політичних  супротивників, ліквідація будь – яких політичних прав  людини  і громадянина, ідея  « Німеччина  понад усе ».  У результаті  цього  світ наближався  до нової  світової війни .  Пастору  Мартіну Німмелеру , в’язню  концтаборів,  належать такі  слова :  «Спочатку вони прийшли за євреями. Я мовчав - я не був євреєм. Потім вони прийшли за комуністами.  Я мовчав - я не був комуністом. Потім вони прийшли за профспілковими робітниками. Я мовчав, я не був профспілковим робітником. Після цього вони прийшли за мною. Але всі вікна були темними. Не залишилося нікого , хто міг би допомогти мені » .

 Висновок –побажання .   Нехай ніхто з нас ніколи не стане  ні катом, ні жертвою , ні байдужим спостерігачем .  

Додатки :

ТЕХНОЛОГІЧНА    КАРТА    УРОКУ       група 4

Питання плану уроку	Форми роботи	Запитання  і  завдання  для  учнів
1. Установлення  нацистської диктатури в Німеччині. Історичний портрет Гітлера.	1.Розповідь вчителя з елементами бесіди. Робота з таблицею  № 1. 2.Колективна робота за завданням . 3. Випереджувальне завдання. Історичний портрет А. Гітлера. 4. Перегляд відео фрагменту. (крок 9-12 ) 5. Перегляд відео  матеріалу . ( портрет А. Гітлера )	1. Робота з термінами :   НРП та НСДАП. 2. Опрацювати документи  А, Б, В, Г.  Метод «чиста дошка » . а) де проголосив А. Гітлер свою «програму 25»? б) які були головні її положення ? в) які верстви населення і чому  могли підтримати програму нацистів? (цитата  з документ А) г) чому німецькі  промисловці та фінансисти наполягали на передачі влади А. Гітлеру ? Яким їхнім інтересам відповідали програмні настанови  фашистів ? ( документ Б) д) хто фінансував передвиборну боротьбу нацистів? ( документ В) е) як відобразилась  соціальна  й расова риторика в партійних символах нацистів? (документ Г) Питання бесіди : 1. В чому суть теорії «вищої раси»  та «життєвого простору»
2.Державне будівництво.  Структура влади в нацистській Німеччині .	1. Розповідь вчителя з використанням схеми «Структура влади в нацистській Німеччині ». 2.Перегляд відео фрагменту (крок13 ).	- Робота над формуванням понять.  «Система фюрерства » , « Третій  Рейх ». - замалювати схему «Структура влади  в нацистській Німеччині ».  Пояснити зміст її складових (абріватур) .   - евристична  бесіда за цитатою  Б. Муссоліні  «Усе  в державі і нічого поза державою ».
3. Внутрішня політика  режиму нацистів .	Розповідь вчителя  з елементами бесіди. Робота з таблицею .	Питання бесіди:  Суть та  складові  внутрішньої політики. Робота з таблицею  «Внутрішня політика  режиму  нацистів » .
3.1. Економічна політика, вирішення  проблеми безробіття .	Самостійна робота з текстом підручника + відео фрагмент. (крок 17; 19)	Опрацювати матеріал підручника П. Полянського   параграф 18 с. 147  п.2  абз. 2 . Проаналізувати діаграму «Рівень безробіття   в Німеччині  в 30 х рр»  ст. 147. Метод  «чиста дошка » - чому відбувалась централізація економіки Німеччини ;  що вона  передбачала ? - хто і як здійснював управління економікою?
3.2.  Одержавлення  сільського господарства .	Самостійна робота з текстом підручника + відео фрагмент. (крок 18 )	Опрацювати матеріал підручника П. Полянського   параграф 18 с. 147  п.2  абз. 4 . - порівняйте політику більшовиків та нацистів в  аграрній сфері . Знайдіть спільне та відмінне. Чия політика була  більш вдалою ?
3.3. Ідеологія . Національна політика .	Самостійна робота з текстом підручника + відео фрагмент. (крок 15 )	Опрацювати матеріал підручника П. Полянського   параграф 18 с. 148  п.2  абз.5 . - чому нацисти  приділяли  значну увагу  пропаганді своєї ідеології серед  молоді ?
3.4. Репресії . Антисемітська політика нацистів .	Самостійна робота з текстом підручника + відео фрагмент. (крок 14, 16 ). Повідомлення учнів.	Опрацювати матеріал підручника П. Полянського   параграф 18 с. 149  п.2  абз.2 , абз. 5 . - зміст антисемітської політики нацистів; - про що йшлося в Нюрнбернських законах нацистів ? - в чому проявився геноцид проти німецького населення ? - яка була реакція церкви ?

Документ  А

      У 1920 році  А. Гітлер  проголосив  на  зборах німецької  робітничої партії  (НСДАП) програму з 25 пунктів .  Серед них були положення :

- про створення  «Великої Німеччини »  та  її колоніальної імперії;

- розрив  Версальського договору;

- боротьбу  з комунізмом ; 

- позбавлення  євреїв  громадянських прав ;

- конфіскації  великих  універсальних  магазинів , зниження  цін ;

- знищення  відсоткового  рабства;

- націоналізація  трестів; участь  робітників та  службовців у прибутках великих

    підприємств ;

- створення  в  рейху  «сильної  державної  влади » ;

- ліквідації  буржуазної  преси ;

- запровадження загального  військового  обов’язку . 

Документ  Б

       На початку  серпня 1932 року  президент Гіндербург  запропонував  Гітлерові  очолити  уряд ,  але  з  умовою, щоб він спирався  на більшість  у  рейхстазі, якої  нацисти  не мали. Промисловців  таке  половинчасте  рішення  не влаштовувало .  Від їхнього  імені  29 серпня Шахт  (банкір)   надіслав  Гіндербургу  лист, наполягаючи  на  передачі  влади  Гітлерові  без жодних  умов  і щоб  забезпечувалась  вирішальна  участь  нацистів  в уряді .   19 листопада група  промисловців  Тіссен , Фіглер , Рейш, Шредер,  Шахт та інші  (всього  30 осіб ) надіслали  нову  петицію  президенту  країни з вимогою покликати  до керування  країною  нацистську  партію .

Документ  В

       В Гітлера  та  нацистів  навіть  в період економічної   кризи  проблема  фінансування  передвиборної боротьби   гостро не стояла .   Фінансово – промислові  кола  Німеччини  знали  що  роблять .  Після приходу  до влади  Гітлер  в 1934 році  затвердив Верховну  економічні  раду  до складу якої входили  Круп – король збройної промисловості , Тіссен – сталевий король  , Сіменс  - електричний король , Бош – хімічний король .  

      Гроші  нацистам  запропонували  голова Баварського союзу  промисловців,  два мільйони  марок ;  сто тисяч  дав  концерн  Фліка ; вугільний  синдикат  Юрдорфа  щорічно давав  нацистам  по 6 мільйонів  марок ;  союз  промисловців  Західної  Німеччини  кожен рік  по  пів  мільйона  марок . 

Документ  Г

           Соціалістична і расова риторика  нацистів  знайшли  своє відображення  й у партійних  символах. У написаній у 1924 році  в  ув’язненні за  участь в пивному  заколоті,  книзі  «Майн  кампф »  Гітлер писав :  « Як національні  соціалісти  ми вбачаємо  нашу  програму  в  нашому  прапорі – у червоному  ми вбачаємо  соціальну  ідею руху , в білому – націоналістичну  ідею, у  свастиці  ми бачимо  нашу  місію досягти  перемоги  арійської людини .» Емблемою  партії було обрано  свастику – хрести з загнутими  під прямим кутом кінцями . Знак відомий з  давнини  і символізує неперервний рух сонця . У національному  русі Німеччини цей  символ  уперше  з’явився  на знаменах окультного товариства  Туле,  з яким були пов’язані  керівники  НАСДАП.   Для  партійного вітання  обрали  старовинний символічний жест – підняття  вгору витягнутої руки . Це створило своєрідний  імідж  партії; вона швидко стала  численною, а Гітлер – популярним  оратором .

Таблиця 2

Внутрішня політика  режиму  нацистів
Питання	Зміст  політики
1. Економічна політика,  вирішення проблеми безробіття.
2. Одержавлення  сільського господарства .
3. Ідеологія. Національна політика .
4. Репресії. Антисемітська політика нацистів .