Тема: Сталінська індустріалізації України.
Мета: допомогти учням усвідомити
причини згортання НЕПу та переходу до форсованої індустріалізації; розкрити
результати перших п’ятирічок та стан економіки України напередодні ІІ світової
війни; навчити учнів визначати мету, джерела та наслідки політики
індустріалізації; розвивати вміння аналізувати історичні факти та вибирати з
них суттєве; виховувати поважне ставлення до історії українського народу.
Тип уроку: вивчення нових знань.
Основні поняття і терміни:
індустріалізація, імпортозамінна індустріалізація, п’ятирічний план.
Обладнання: диск із фільмом «Історія Росії ХХ століття.
Індустріалізація», мапи СРСР та України, ілюстративний матеріал.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Давайте
пригадаємо причини переходу більшовиків від політики «воєнного комунізму» до
НЕПу.
Глибока
соціально-економічна і соціальна криза; масові повстання селян, виступи в містах,
армії та флоті; крах ідеї про ліквідацію ринкових відносин; спад революційної
хвилі на Заході та відкладання «світової революції»; намагання утримати владу
любою ціною.
Тобто більшовики мали на меті ліквідувати загрозу нової громадянської
війни, покращити економічне становище країни та врятувати свій режим.
ІІІ. Формування мети і завдання уроку:
1. Пояснення теми і мети уроку.
2. Очікувані результати
Вчитель: давайте спробуємо поміркувати, що
ми сподіваємося узнати та навчитися на уроці. Особисто я сподіваюся, що ви на
кінець уроку зрозумієте причини згортання НЕПу та переходу до форсованої
індустріалізації, навчитеся визначати мету, джерела та наслідки сталінської
політики індустріалізації, аналізувати історичні факти та вибирати з них
суттєве. А що сподіваєтесь узнати та навчитися ви.
ІV. Мотивація.
Спробуйте на кінець уроку
з’ясувати для себе: чи варто було розпочинати в СРСР індустріалізацію ,знаючи
якою ціною вона буде здійснена?
V. Вивчення нового матеріалу
План
- Передумови переходу до форсованої індустріалізації:
а)
Формування нового режиму;
б)
Згортання нової економічної політики.
- Форсована індустріалізація:
а) Початок індустріалізації;
б) джерела індустріалізації;
в) директивне господарювання.
- Результати та наслідки індустріалізації:
а) Результати перших
п’ятирічок;
- а) Формування нового режиму.
Вчитель. В період
НЕПу паралельно частковій лібералізації економіки проходили значні зміни у
формуванні політичної системи рад-го суспільства.
В умовах монополії більшовиків на владу,
розпочалася жорстка боротьба всередині самої партії. В результаті цієї боротьби
була знищена внутрішня опозиція в партії. Сталін цілеспрямовано стравлюючи
своїх конкурентів (Троцького із Зинов’євим та Каменєвим, Зинов’єва та Каменєва
з Бухаріним і Риковим та ін.) знищив конкурентів на «трон» і взагалі так звану
«стару гвардію», яка не вважала Сталіна достойним вищого партійного і
державного поста.
Причинами
встановлення режиму особистої влади Сталіна були:
·
відсутність
традицій політичної демократії в країні та реальних демократичних свобод.
·
низький
рівень політичної культури населення СРСР.
·
зосередження
політичної влади в руках однієї партії.
· невисокий
інтелектуальний рівень керівництва ВКП(б), обмеженість його політичної
культури.
·
низький
освітній рівень низових керівників і рядових членів партії.
· внутрішня
природа радянської влади – диктатура класу, яка переросла в диктатуру партії, а
потім в диктатуру особи.
·
наявність
численного бюрократичного апарату.
(записується учнями у зошит)
Таким чином в СРСР, як і в
ряді інших європейських країн, починає формуватися тоталітарний режим. Керівною
силою радянського тоталітаризму була комуністична партія.
Основними методами
встановлення і підтримки нового режиму були постійний терор проти всіх верств
населення і тотальний контроль над усіма сферами суспільного життя.
1. б) Згортання нової
економічної політики.
Вчитель. Протиріччя
між економічною і соціально-політичною ситуацією в країні не могли існувати
довго. Тому поступово політика НЕПу починає згортатися і влада повертається від
економічних методів регулювання економіки до воєнно-комуністичних.
В
умовах тодішнього суспільства НЕП був приречений, тому що породжував своїм
співіснуванням з більшовицькою ідеологією цілу низку протиріч:
- при монополії більшовиків на владу – плюралізм форм власності;
- при курсі більшовиків на побудову соціалізму в окремій державі - необхідність посилення контактів з іншими країнами;
- при життєвій необхідності проведення в країні індустріалізації - відсутність масштабних інвестицій в промисловість;
- при курсі на побудову соціально рівного суспільства – посилення соціальної диференціації, формування «нової буржуазії» та «нової аристократії» (партійно-радянських чиновників).
Отже згортання НЕПу було
питанням часу. Суттєво пришвидшили це згортання низка хлібозаготівельних криз в
країні (1925, 1927-28, 1928-29 роки). І якщо перші дві кризи були подолані
економічними засобами (збільшення заготівельних цін), то останню влада подолала
відновленням насильницьких воєнно-комуністичних методів.
- а) Початок індустріалізації.
Однією зі складових радянської
модернізації України, разом з колективізацією, «культурною революцією» і
масовими репресіями, стала індустріалізація.
Індустріалізація – це процес створення
великого машинного виробництва в усіх галузях господарства.
Політика
індустріалізації була вперше схвалена в 1925 році на ХІV партійні конференції.
Саме індустріалізація була головним завданням перших п’ятирічок. Особлива увага
приділялась гірничодобувній, металургійній, машинобудівній та хімічній
промисловості.
Особливістю
радянської індустріалізації була необхідність у проведенні імпортозамінної
індустріалізації. Тобто створення промислової бази, яка б забезпечила умови для
заміни імпортної промислової продукції власною.
2. б)
Джерела індустріалізації.
Швидкі
темпи індустріалізації потребували залучення величезних коштів.
Джерелами індустріалізації
були:
- доходи державного сектору економіки.
- доходи від державної монополії на зовнішню торгівлю.
- «ножиці цін» між промисловою та сільськогосподарською продукцією.
- націоналізація промисловості.
- скасування конвертації червонця. Інфляція.
збільшення норм виробітку при
збереженні існуючих зарплат.
- колективізація. «Розкуркулення».
- примусові державні позики.
- праця в’язнів.
- трудовий ентузіазм. Стахановський рух.
- підвищення цін на винно-горілчані вироби.
- продаж за кордон національно-культурних цінностей.
- антирелігійна компанія. Пограбування церков.
- збільшення податків.
- зниження життєвого рівня населення.
(записується учнями у зошит)
2. в) Директивне
господарювання.
Після встановлення
тоталітарного контролю над економікою і зміцнення централізованого керівництва
нею утворилася адміністративно-командна система як форма організації
суспільства із відповідним – директивним
типом управління. Тобто управління економікою шляхом директив (вказівок).
Особливо важливий елемент
адміністративно-командної системи — апарат, який був провідником політики
«верхів» у «низи». Сталін завжди наголошував, що питання про держапарат — одне
із найістотніших питань радянського будівництва, і що кадри вирішують все. Для
того щоб тримати апарат, кадри у німому підпорядкуванні згори до низу, час від
часу підкреслювалося, що апарат дуже громіздкий, бюрократичний, що його треба
скорочувати. Кожний апаратник намагався догодити вищестоящому і зберегти своє
місце. Незважаючи на часті чистки, апарат завжди був громіздким. Так, у 1928 р.
в Україні у народному господарстві, за офіційними даними, було зайнято 1 942
тис. робітників і службовців, в тому числі 242 тис. осіб, що працювали в
апараті органів державного і господарського управління, в органах управління
кооперативних і громадських організацій тощо, апаратником був кожен 8-й працюючий.
- Результати та наслідки індустріалізації.
Як результат втілення в життя
цієї політики, до кінця 1930-х років СРСР перетворився на індустріально-аграрну
країну, посівши ІІ місце в світі и І в Європі за обсягами виробництва.
Як і любий складний процес, індустріалізація мала
певні неоднозначні наслідки:
Економічні наслідки – перекачування
коштів із села в місто; ліквідація куркульства; одержавлення сільськогосподарського
виробництва; ліквідація «аграрного перенаселення».
Соціальні наслідки – укріплення соціальної бази сталінської диктатури; відчуження селян від
власності і результатів праці; ліквідація економічних стимулів розвитку
виробництва; масова втеча селян в міста; викачування величезних коштів з села;
зниження життєвого рівня населення (грошова емісія).
3. а) Результати перших
п’ятирічок.
Перший п'ятирічний план
(1928—1932) передбачав напружені, але реальні темпи приросту промисловості в
середньому за рік. Водночас у процесі виконання п'ятирічки Сталін шляхом
адміністрування, директив почав вимагати різкого підвищення планових цифр. Це
спричинило диспропорції і зриви. Так, планом передбачалося збільшити видобуток
вугілля в Донбасі з 27 до 53 млн т. У процесі п'ятирічки ці завдання збільшили
до 80 млн т. У 1933 p. видобуток вугілля досяг 45 млн т. Виплавку чавуну в
Україні планували збільшити із 2,4 до 6,6 млн т. У 1933 р. було виплавлено 4,3
млн т. Всупереч заяві Сталіна про виконання п'ятирічки за чотири роки і три
місяці насправді за сукупністю показників вона не була виконана навіть за п'ять
років.
Робота з підручником.
Опрацюйте
в параграфі 52 пункт «Провали і досягнення першої п’ятирічки». Результати
роботи запишіть в таблицю.
Досягнення
|
Провали
|
Перегляд уривку з відео –ролика «Індустріалізація СРСР»
- Переглянувши уривок з документального фільму,
скажіть, чи підтверджується в ньому та інформація, яку ми розглянули на уроці (відповіді учнів)
-
Як ви вважаєте, індустріалізація – це явище позитивне чи негативне? (відповіді учнів)
VІ. Рефлексія
Давайте спробуємо с вами
визначитися з питанням, з якого ми починали урок – «Чи варто було розпочинати СРСР
індустріалізацію ,знаючи якою ціною вона буде здійснена?»
Відповіді учнів
VІІ. Підсумки уроку
Підсумовуючи
вищесказане, давайте визначимо позитивні і негативні наслідки індустріалізації.
На
дошці пишуться слова «Негативні» і «Позитивні». Учні з місця, по черзі,
пропонують свої варіанти наслідків. Вчитель коректує і записує формулювання.
Орієнтовний
варіант
Позитивні
|
Негативні
|
досягнення економічної
незалежності
|
створення замкненої економіки
|
перетворення СРСР на
могутню індустріально-аграрну державу
|
створення сталінського
воєнно-політичного керівництва
|
укріплення
обороноздатності країни
|
зменшення випуску товарів
повсякденного вжитку
|
створення технічної бази
сільського господарства
|
суцільна колективізація
|
розвиток нових галузей
промисловості будівництво фабрик і заводів
|
екстенсивний розвиток економіки
|
1. Заключне слово вчителя. Політика індустріалізації заклала основи
інтенсивного розвитку промисловості в країні взагалі і в Україні зокрема.
збільшилась питома вага великої промисловості. Внаслідок історично і економічно
зумовлених причин, Україна стала головною промисловою базою СРСР. Але із-за
різних факторів уже в той час був закладений нерівномірний розвиток регіонів,
який відчувається в Україні і сьогодні. Промисловість розвивалася переважно в Донецько-Придніпровському
регіоні. І хоча індустріалізація призвела до великих зрушень, вона практично не
позначилась на добробуті людей, оскільки результати праці стимулювалися здебільшого
позаекономічними методами - ідеологія і примус.
Наприкінці хочу вас спитати:
чи здійснилися наші очікування від уроку? Я вважаю, що так. А ви?
Відповіді учнів.
2.
Виставлення та аналіз зароблених на уроці
оцінок
VІІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал параграфів 52 і 53 (початковий
та середній рівень – 52 (п.2, 6), 53 (п.2, 5),
достатній та середній рівень – 52 (п.1, 2, 4, 5), 53 (п.1 – 5).
1. Для учнів, які навчаються на високий
рівень - підготувати повідомлення на тему: «Стаханівський рух», «Новобудови
перших п’ятирічок»
Група 1. Ст. 263. Чому падав
життєвий рівень народу?
Емісія грошей.
Кошти з легкої та харчової
промисловості у важку.
Державні позики. Облігації.
Споювання власного народу.
Експорт хліба, дефіцит
продовольчих товарів. Картки.
Висновок: В цивілізованому
світі індустріалізація здійснюється для потреб людей, а в СРСР для розбудови
важкої промисловості та ВПК.
Група 2. Ст..261. Штурмівщина розпочалась в 1929 році.
Головні труднощі: нестача
коштів. Брак кваліфікованих кадрів.
Техніко – економічна
відсталість.
Постійний перегляд планів в
сторону збільшення.
Індустріалізація швидкими
темпами (форсована), вона спричинила штурмівщину.
Постійне корегування планів в сторону збільшення.
Група 3. Ст.. 262. Провали і недоліки.
Перша п’ятирічка не була
виконана.
Звітність подали не в
кілограмах, тонах, метрах, штуках а в карбованцях, ціни постійно змінювалися.
Плани не виконувалися, оскільки були не реальні. Наприклад: ріст промисловості
мав бути 23% а становив 5%, чавуну мали виплавити 6,6 мл тон а виплавили 4,3 мл
тон, вугілля мали видобути 53мл тон а видобули 45 мл тон. Влада цих цифр не
показала народу, а показала все в карбованцях. Плани були не
реальні,нездійсненні, занадто завищені. Трудовий ентузіазм народу вичерпувався,
рівень життя падав.
Всесвітня історія 10 клас
Всесвітня історія 10 клас
Тема : нацистська диктатура .
Мета : визначити причини встановлення нацистської диктатури : схарактеризувати
внутрішню політику режиму нацистів, наголосивши на його расистському , антисемітському характері
; формувати вміння аналізувати ,
узагальнювати , систематизувати
історичний матеріал ; порівнювати , робити висновки , формувати
пріоритет ідей загальнолюдських
цінностей .
Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу .
Форма уроку : урок – судження .
Поняття і
терміни: нацизм, антисемітизм, система фюрерства, Третій райх, гестапо.
Обладнання : політична карта
«Європа в 1923-1939 рр » ,
підручник П. Полянський Всесвітня історія 10 клас,
технологічна карта уроку, відео - урок
« Всесвітня історія 11 клас » ,
фрагменти фільму «Історія нацизму » .
Основні
знання : причини встановлення нацистської диктатури , шлях нацистів до влади , особистість А.
Гітлера , суть нацистського режиму .
ХІД УРОКУ
І.
Організаційний момент
Перевірка присутності учнів
на уроці , підготовка учнів до
уроку .
ІІ.
Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
.
Евристична
бесіда за запитаннями :
- Які асоціації у вас викликає тема сьогоднішнього уроку ?
- Чи може бути ця тема актуальною сьогодні ?
- Про що може йти сьогодні мова на уроці ;
Інтерактивна частина .
На основі вивченого матеріалу « Німеччина. Веймарська республіка »
ми зараз відтворимо в пам’яті
основні події, які відбувались в Німеччині
в часи Веймарської республіки .
1. Чому
Веймарську республіку вважали найбільш демократичних у Європі ?
Коли вона
була проголошена ?
2.
Виділіть
причини кризи Веймарської республіки ?
3.
Чи
була криза закономірною ?
Узагальнюючі відповіді
учнів, підкреслюємо, що Німеччина
на початку 30-х років стояла
на порозі великих потрясінь .
ІІІ. Мотивація
навчальної діяльності ,
повідомлення теми та мети уроку .
Слово
вчителя : В історії Німеччини, Європи і
світу загалом, відкрилась трагічна сторінка. До влади прийшли фашисти на чолі
з Гітлером. На цьому уроці буде
розкрито суть нацистського
режиму, в основі якого лежало :
-
знищення
політичних супротивників;
-
ліквідація політичних прав і свобод ;
-
створення поліцейського апарату насильства ;
-
расова
політика і політика антисемітизму;
-
реалізація ідей «Німеччина понад
усе »
У результаті світ наблизився до нової
Світової війни .
ІУ. Вивчення
нового матеріалу
1.
Установлення нацистської
диктатури . А. Гітлер .
У вступному слові підкреслюємо, що прихід фашистів до
влади був неминучим, бо
демократичні сили країни залишилися роз’єднаними .
Проблемне
запитання .
1. Якими були причини приходу
фашистів до влади ? В чому
суть нацистського режиму ?
ПЛАН
1. Установлення
нацистської диктатури в Німеччині. Історичний портрет Гітлера
2. Державне будівництво. Структура влади в нацистській Німеччині .
3. Внутрішня політика режиму нацистів .
3.1. Економічна політика, вирішення проблеми безробіття
.
3.2. Одержавлення
сільського господарства .
3.3. Ідеологія. Національна політика .
3.4. Репресії. Антисемітська політика нацистів .
1. Установлення
нацистської диктатури в Німеччині. Історичний портрет Гітлера
Розповідь вчителя :
Нацистський рух в Німеччині виник одразу
після Першої Світової війни
. Причинами його виникнення були :
-
реваншистські
настрої після поразки у війні ;
-
принизливі
умови Версальського договору ;
-
соціальна
незахищеність більшої частини населення в наслідок розрухи та кризи;
-
реакція на більшовицьку політику
експорту світової революції .
Нацизм
не виріс на рівному місці , у нього були
свої ідеологічні коріння. Попередниками
нацистської ідеології були
французький соціолог де
Гобіно та англійський
аристократ Х. Чемберлен , які в своїх
працях сформували расову
теорію, що доводила нерівність
людських рас і перевагу саме арійської раси. Важливу роль відіграло також товариство
Туле, яке діяло у Мюнхені у
вигляді масонських лож . (нацистська
свастика, кольори, теорія надлюдини
, геополітична теорія про життєвий простір
, девіз
« Пам’ятай що ти німець . Тримай
свою кров у чистоті »)
На початку 30 тих років
в Німеччині ситуація склалась таким чином , що прихід до
влади нацистів був неминучим , оскільки демократичні сили були
роз’єднанні (не змогли знайти спільної мови , не утворили
політичних об’єднань, блоків, не мали
більшості в парламенті
) це по-перше .
По – друге
цього прагнули як прості німецькі
люди , які втомилися від
економічних негараздів в роки кризи
і фінансово - промислова еліта .
Колективна робота за завданням
технологічної картки .
Розповідь вчителя про
етапи встановлення
нацистської диктатури з використанням таблиці
№ 1
Таблиця № 1
Листопад, 1932 р.
|
|
Відбулися чергові вибори у рейхстаг. Фашисти
втратили 2млн голосів, що викликало
занепокоєння у їх прибічників
|
Група
промисловців направила президенту Гінденбургу петицію з вимогою призначити рейхсканцлером А. Гітлера
|
Грудень , 1932 р.
|
|
Становище в країні
загострилось, поглибилась економічна криза, посилився страйковий рух.
|
Правлячі кола
Німеччини все більше схилилися до думки встановити в країні фашистську
диктатуру .
|
Січень, 1933 р.
|
|
У Кельні
відбулась зустріч монополістів Феглера, Кірдорфа, Тіссена з Папеном (главою
уряду), Гугенбергом та Гітлером
|
На зустрічі
було вирішено передати владу в
Німеччині до рук фашистів .
|
30 січня 1933 р
|
|
Президент
Гінденбург призначив Гітлера рейхсканцлером. Папен отримав посаду
віце- рейхсканцлера .
|
Негайно було розпущено
рейхстаг. Вибори були призначені на початок
березня 1933р
|
Лютий, 1933р
|
Лютий – вересень , 1933 р
|
З ініціативи
великих монополістів Круппа, Феглера фашистам було надано матеріальну
допомогу ; створено фонд у 3 млн марок
|
Формується фашистський режим: антидемократичний,
тоталітарний, агресивний .
|
Таким чином
нацисти ,на відміну від Росії та Італії прийшли до влади цілком законним шляхом
2.
Державне
будівництво. Структура влади в нацистській
Німеччині .
Розповідь вчителя :
Нацисти , як і
будь – який політичний режим, після приходу до влади розпочали здійснення
державного будівництва
Уже
наступного дня після
призначення Гітлер заявив , що без
вагань розпустить парламент і організує
нові вибори . Це був початок
становлення нацистської диктатури в Німеччині . Звертаємо увагу на
структуру влади в нацистській
Німеччині. (Будуємо схему на
дошці за ходом розповіді)
Структура влади
в нацистській Німеччині .
|
||||||||||
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
Тезовий виклад
матеріалу :
- 27-28 лютого –
підпал будівлі Рейхстагу
- Компрометація
політичних супротивників - комуністів (арештовано 10 тис,
Димитров)
- Президент
скасував демократичні права і свободи , заборонив всі
політичні партії .
- Березень 1933 року
Гітлер отримав надзвичайні повноваження . (Скасовано
Веймарську
конституцію ).
- Серпень 1934
року – смерть Гіндербурга, суміщення
посад канцлера і президента,
вводиться
посада фюрера німецького народу .
- Серпень 1934
року – референдум про надання Гітлеру виняткової влади.
(90 % громадян схвалили зміни системи державної влади ).
- У всіх структурах влади затвердилась
вертикальна система фюрерства .
(підпорядкування нижчих фюрерів вищим ) .
- Закон про
відродження Райху – скасування
федералізму , ліквідація суверенітету
земель .
-
Призначення Гітлером гауляйтерів
(намісників ).
- Створення силових
структур і державного апарату .
- Вищий орган держави – рейхсканцелярія .
- Спрощення функцій
парламенту . (Гітлер сам видавав
декрети, закони, акти )
Y. Узагальнення й
систематизація знань .
Дискусія ,
обговорення проблемного питання .
Підбиття підсумків уроку . Технологія
«мікрофон ». Відповідь на запитання
«Чого навчає історичний досвід
Німеччини ? »
YІ. Закріплення нових
знань і умінь учнів .
Бесіда .
1. Доведіть на
конкретних прикладах , що в основі нацизму
лежить теорія людиноненависництва
.
2. Чим можна пояснити
той факт, що в наші дні в А.
Гітлера є багато прихильників ?
YІІ. Підсумки уроку .
На цьому
уроці ми побачили суть нацистського режиму, в
основі якого лежало
нещадне знищення політичних
супротивників, ліквідація будь – яких політичних прав людини
і громадянина, ідея « Німеччина понад усе ».
У результаті цього світ наближався до нової
світової війни . Пастору Мартіну Німмелеру , в’язню концтаборів,
належать такі слова : «Спочатку вони прийшли за євреями. Я мовчав -
я не був євреєм. Потім вони прийшли за комуністами. Я мовчав - я не був комуністом. Потім вони
прийшли за профспілковими робітниками. Я мовчав, я не був профспілковим робітником.
Після цього вони прийшли за мною. Але всі вікна були темними. Не залишилося
нікого , хто міг би допомогти мені » .
Висновок
–побажання . Нехай ніхто з нас ніколи не
стане ні катом, ні жертвою , ні байдужим
спостерігачем .
Додатки :
ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА
УРОКУ група 4
Питання плану уроку
|
Форми роботи
|
Запитання
і завдання для
учнів
|
1.
Установлення нацистської диктатури в Німеччині.
Історичний портрет Гітлера.
|
1.Розповідь
вчителя з елементами бесіди. Робота з таблицею № 1.
2.Колективна
робота за завданням .
3.
Випереджувальне завдання. Історичний портрет А. Гітлера.
4. Перегляд
відео фрагменту. (крок 9-12 )
5. Перегляд
відео матеріалу . ( портрет А. Гітлера
)
|
1. Робота з
термінами : НРП та НСДАП.
2. Опрацювати
документи А, Б, В, Г. Метод «чиста дошка » .
а)
де проголосив А. Гітлер свою «програму 25»?
б) які були
головні її положення ?
в)
які верстви населення і чому могли
підтримати програму нацистів? (цитата
з документ А)
г) чому
німецькі промисловці та фінансисти наполягали
на передачі влади А. Гітлеру ? Яким їхнім інтересам відповідали програмні
настанови фашистів ? ( документ Б)
д) хто
фінансував передвиборну боротьбу нацистів? ( документ В)
е)
як відобразилась соціальна й расова риторика в партійних символах
нацистів? (документ Г)
Питання бесіди
:
1. В чому суть
теорії «вищої раси» та «життєвого
простору»
|
2.Державне
будівництво. Структура влади в нацистській
Німеччині .
|
1. Розповідь
вчителя з використанням схеми «Структура влади в нацистській Німеччині ».
2.Перегляд
відео фрагменту (крок13 ).
|
- Робота над
формуванням понять. «Система фюрерства
» , « Третій Рейх ».
- замалювати
схему «Структура влади в нацистській Німеччині
». Пояснити зміст її складових (абріватур)
.
-
евристична бесіда за цитатою Б. Муссоліні «Усе
в державі і нічого поза державою ».
|
3. Внутрішня
політика режиму нацистів .
|
Розповідь
вчителя з елементами бесіди.
Робота з
таблицею .
|
Питання бесіди: Суть та
складові внутрішньої політики.
Робота з таблицею «Внутрішня політика режиму
нацистів » .
|
3.1.
Економічна політика, вирішення проблеми
безробіття .
|
Самостійна
робота з текстом підручника + відео фрагмент. (крок 17; 19)
|
Опрацювати
матеріал підручника П. Полянського
параграф 18 с. 147 п.2 абз. 2 .
Проаналізувати
діаграму «Рівень безробіття в Німеччині в 30 х рр»
ст. 147.
Метод «чиста дошка »
-
чому відбувалась централізація економіки Німеччини ; що вона
передбачала ?
- хто
і як здійснював управління економікою?
|
3.2. Одержавлення сільського господарства .
|
Самостійна
робота з текстом підручника + відео фрагмент. (крок 18 )
|
Опрацювати
матеріал підручника П. Полянського
параграф 18 с. 147 п.2 абз. 4 .
- порівняйте політику
більшовиків та нацистів в аграрній
сфері . Знайдіть спільне та відмінне.
Чия політика
була більш вдалою ?
|
3.3. Ідеологія
. Національна політика .
|
Самостійна
робота з текстом підручника + відео фрагмент. (крок 15 )
|
Опрацювати
матеріал підручника П. Полянського
параграф 18 с. 148 п.2 абз.5 .
- чому
нацисти приділяли значну увагу пропаганді своєї ідеології серед молоді ?
|
3.4.
Репресії . Антисемітська політика нацистів .
|
Самостійна
робота з текстом підручника + відео фрагмент. (крок 14, 16 ).
Повідомлення
учнів.
|
Опрацювати
матеріал підручника П. Полянського
параграф 18 с. 149 п.2 абз.2 , абз. 5 .
-
зміст антисемітської політики нацистів;
-
про що йшлося в Нюрнбернських законах нацистів ?
- в
чому проявився геноцид проти німецького населення ?
-
яка була реакція церкви ?
|
Документ А
У 1920 році А. Гітлер
проголосив на зборах німецької робітничої партії (НСДАП) програму з 25 пунктів . Серед них були положення :
- про
створення «Великої Німеччини » та її
колоніальної імперії;
-
розрив Версальського договору;
-
боротьбу з комунізмом ;
-
позбавлення євреїв громадянських прав ;
-
конфіскації великих універсальних
магазинів , зниження цін ;
-
знищення відсоткового рабства;
-
націоналізація трестів; участь робітників та
службовців у прибутках великих
підприємств ;
-
створення в рейху
«сильної державної влади » ;
-
ліквідації буржуазної преси ;
-
запровадження загального
військового обов’язку .
Документ Б
На початку серпня 1932 року президент Гіндербург запропонував
Гітлерові очолити уряд ,
але з умовою, щоб він спирався на більшість
у рейхстазі, якої нацисти
не мали. Промисловців таке половинчасте
рішення не влаштовувало . Від їхнього
імені 29 серпня Шахт (банкір)
надіслав Гіндербургу лист, наполягаючи на
передачі влади Гітлерові
без жодних умов і щоб
забезпечувалась вирішальна участь
нацистів в уряді . 19 листопада група промисловців
Тіссен , Фіглер , Рейш, Шредер,
Шахт та інші (всього 30 осіб ) надіслали нову
петицію президенту країни з вимогою покликати до керування
країною нацистську партію .
Документ В
В Гітлера та
нацистів навіть в період економічної кризи
проблема фінансування передвиборної боротьби гостро не стояла . Фінансово – промислові кола
Німеччини знали що
роблять . Після приходу до влади
Гітлер в 1934 році затвердив Верховну економічні
раду до складу якої входили Круп – король збройної промисловості , Тіссен
– сталевий король , Сіменс - електричний король , Бош – хімічний король
.
Гроші
нацистам запропонували голова Баварського союзу промисловців,
два мільйони марок ; сто тисяч
дав концерн Фліка ; вугільний синдикат
Юрдорфа щорічно давав нацистам
по 6 мільйонів марок ; союз
промисловців Західної Німеччини
кожен рік по пів
мільйона марок .
Документ Г
Соціалістична і расова риторика нацистів
знайшли своє відображення й у партійних
символах. У написаній у 1924 році
в ув’язненні за участь в пивному заколоті,
книзі «Майн кампф »
Гітлер писав : « Як
національні соціалісти ми вбачаємо
нашу програму в
нашому прапорі – у червоному ми вбачаємо
соціальну ідею руху , в білому –
націоналістичну ідею, у свастиці
ми бачимо нашу місію досягти
перемоги арійської людини .»
Емблемою партії було обрано свастику – хрести з загнутими під прямим кутом кінцями . Знак відомий
з давнини і символізує неперервний рух сонця . У
національному русі Німеччини цей символ
уперше з’явився на знаменах окультного товариства Туле,
з яким були пов’язані
керівники НАСДАП. Для
партійного вітання обрали старовинний символічний жест – підняття вгору витягнутої руки . Це створило
своєрідний імідж партії; вона швидко стала численною, а Гітлер – популярним оратором .
Таблиця 2
Внутрішня політика режиму
нацистів
|
|
Питання
|
Зміст
політики
|
1. Економічна
політика, вирішення проблеми
безробіття.
|
|
2.
Одержавлення сільського господарства .
|
|
3. Ідеологія.
Національна політика .
|
|
4. Репресії.
Антисемітська політика нацистів .
|
|
