Велопробіг старшокласників Михайлючцької ЗОШ І-ІІІ ст

       …Війна.  Вона принесла горе в кожну домівку Шепетівського району  і в кожну українську хату.   Гинули не тільки воїни, а й  цивільне населення:  під час воєнних операцій, в гестапівських катівнях, під час  масових розстрілів, гинули на каторжних роботах,   горіли у спалених хатах.  

  Про ті роки  у кожному  місті, містечку, в кожному селі  нашої Вітчизни  сьогодні нам нагадують обеліски. Подекуди вони величні, в інших місцях  скромніші,   а  є  зовсім непомітні.   Всі вони  мовчазні, але разом з тим  це німі свідки  далеких подій.

Над ними  схиляються  тендітні  берізки та  вікові дуби, між гіллям яких  голубіють небеса,   а  стрункі ялинки стоять біля них почесною вартою .

Про події того періоду  в  Михайлюцькій школі зібрано багато спогадів  старожилів,  ветеранів  Великої  Вітчизняної  війни. Діти  цікавляться історичними  фактами, зустрічаються з живими свідками, записують спогади, беруть участь  у  пошукових експедиціях.

Старшокласники  Михайлюцької  ЗОШ І-ІІІ ст.   провели  туристсько – краєзнавчу естафеті  пам’яті. Учні  відвідали пам’ятні  місця  навколишніх сіл. Маршрут велосипедного пробігу проходив  через  сім  населених  пунктів  Михайлюцької  та  Городнявської   селищних  рад .  Стартував  він в селі  Михайлючка, де встановлено  пам’ятник  загиблим  воїнам  в 1968  році. Відкриття  проходило  9 травня .   На   стелах золотом  вписано  153 прізвища  полеглих жителів  навколишніх  сіл. 

Обеліск  зображує  воїна  - визволителя з  автоматом  в  руках, поряд  з ним  мати  Вітчизна, яка  проводжає  його  на  бій.  Саме  тут  щорічно -  9  травня  проходить   святковий  мітинг присвячений  Дню Великої  Перемоги. 

В селі  Майдан –Лабунь , на  громадському  кладовищі,  похований  народний месник,  якого  звірські закатували  фашисти.

…Михайлючку оточують густі ліси, в роки  війни саме в них,  переховувалися невеличкі загони партизанів. Вони складались з військових, які  потрапили в оточення і не змогли догнати фронт, а також з місцевих жителів. Зі спогадів Марценюк Ганни: «Одним з  невловимих месників  був  Марценюк Євген. До війни  він  втратив руку на місцевому заводі вогнетривів, тому не був мобілізований на фронт. Тривалий час він брав участь в диверсіях на залізниці, нападах на поліцейську дільницю. Євген був зв’язковим у партизанському загоні. Він брав участь в захопленні шефа місцевої поліції Гайта, який потім був страчений партизанами. За доносом,  Марценюк Є. був схоплений поліцаями під час каральної операції. Фашисти декілька днів допитували його про  зв'язок з партизанами, від  катувань  він  помер. Його тіло кинули під укіс залізничної колії. Вночі мати таємно забрала тіло свого сина і поховала на кладовищі в селі Майдан-Лабунь».

Могила  Марценюка  Євгена  село  Майдан – Лабунь