Підручники для учнів 10 класу

 10-klas-gromadjanska-osvita-gisem-2018.pdf



10-klas-istorija-ukrajini-vlasov-2018-prof.pdf




             10-klas-vsesvitnja-istorija-poljanskij-2018.pdf
  
 

Компетентнісний підхід до навчання історії Застосування опорних конспектів

Компетентнісний підхід до навчання історії

Зважаючи на багатоманітність та загальнодоступність джерел інформації, теперішній учень не може запам’ятати велику кількість фактів із предметів, що вивчаються. Важливо адекватно застосовувати інформацію, тобто володіти відповідними уміннями й навичками, виявляти свої ставлення.

Сутність компетентнісного підходу полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, і є показником успішності. Для учня процес навчання видозмінюється в процес пізнання і завершується не стільки здобутими знаннями, скільки сформованими уміннями, навичками і ставленнями. А вчитель відтепер повинен не лише навчати, він повинен координувати пізнавальну діяльність.

Українські дидакти О. Пометун та Г. Фрейман, зазначають, що результатом навчальної діяльності учнів з історії повинні стати наступні компетенції: просторова – орієнтування учнів в історичному просторі; інформаційна – вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації; хронологічна – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі; мовленнєва – будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних подій і явищ; логічна – аналізувати, пояснювати історичні факти, формулювати теоретичні поняття, положення, концепції; аксіологічна – формулювати версії й оцінки історичного руху та розвитку.

Формування просторової компетентності повинне здійснюватися на основі співвідношення розвитку історичних явищ і процесів із географічним положенням країн та природними умовами; використання карти під час визначення причин та наслідків історичних подій, процесів; характеристика регіональних особливостей та геополітичних чинників розвитку країн на основі аналізу карти і факторів довкілля.

Формування хронологічної компетентності учнів забезпечать розгляд суспільних явищ в розвитку та в конкретних історичних умовах певного часу; зіставлення історичних подій, явищ із періодами (епохами), а також орієнтація на використання наукової періодизації історії як способу пізнання історичного процесу.

Інформаційна компетентність учня формуватиметься за таких умов: критичного аналізу й оцінки історичних джерел, виявлення тенденційної інформації та пояснення необ’єктивності; самостійної інтерпретації школярами змісту історичних джерел та відображених історичних фактів, подій, явищ; оцінювання, порівняння, пояснення учнями фактів і явищ дійсності на основі інформації, отриманої з різних джерел.

Задля формування мовленнєвої компетентності на уроках історії учні повинні – розповідати про історичні події та явища й описувати їх, давати усний відгук на відповідь однокласника, оцінювати власну відповідь, брати участь у дискусії, аргументувати власну позицію; письмово–писати оповідання (есе, аналітичні доповіді, реферати, рецензії) про події та історичні постаті, складати різні типи планів, формулювати доречні питання до історичних текстів; усно та письмово–надавати історичну характеристику (подіям, явищам, видатним діячам), складати таблиці та схеми, будувати на цій основі відповідь.

Формування логічної компетентності учня відбувається під час аналізу, синтезу й узагальнення школярем історичної інформації; використання на уроці наукової термінології; всебічній характеристиці учнями історичних постатей, розкритті внутрішніх мотивів дій, створення політичних та історичних портретів; самостійного визначення учнями сутності, наслідків та значення історичних подій і явищ; проведення нескладних досліджень, проектної роботи.

Задля формування аксіологічної компетентності учні повинні порівнювати, пояснювати, узагальнювати та критично оцінювати факти й діяльність осіб, спираючись на здобуті знання, власну систему цінностей із позиції загальнолюдських та національних цінностей; виявляти суперечності в позиціях, інтересах, потребах соціальних груп і окремих осіб та роль в історичному процесі, тенденції й напрями історичного розвитку; оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними.

Формування інформаційної, мовленнєвої, логічної та аксіологічної компетенцій в здійснюється в єдиному контексті.

Формування історичної компетентності відбувається на уроці, оскільки саме урок вважається основною формою організації навчально-пізнавальної діяльності в системі освіти України. Особливу увагу слід приділити проведенню лабораторно – практичних занять.

Вони дають учням можливість ознайомитися з різними інтерпретаціями історичних подій , зрозуміти  важливість визначення власної позиції щодо запропонованих на уроці питань та її обґрунтування. Практичні заняття є не тільки способом вивчення нового матеріалу на основі самостійного опрацювання учнями історичних джерел, але й і важливим засобом формування предметної компетентності учнів, тобто їх хронологічної, просторової, інформаційної, логічно-мовленнєвої та аксіологічної компетенцій. 

Під час практичного заняття вчитель виступає як консультант у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу у відповідності до пізнавальних можливостей семикласників. Матеріали до практичних занять та методичні рекомендації щодо організації пізнавальної діяльності учнів представлені у підручниках історії. Питання щодо порядку проведення практичних занять та оцінювання їх результатів залишається у компетенції учителя.

Розглянемо приклад проведення практичного заняття за темою:  «Особистість і діяльність Данила Галицького за історичними джерелами» історія України 7 клас.

Підготовка учителя до проведення уроку розпочинається із визначення його теми і мети. Виходячи із завдань, які ставить навчальна програма, до цього уроку формулюємо наступну мету:

Познайомити учнів з особливостями внутрішньої та зовнішньої політики князя Данила Галицького, назвати основні події та дати;

формувати навички, установлювати причини, суть і наслідки «Проєвропейської політики князя Д.Галицького»;

упізнавати за історичними джерелами постать князя Д.Галицького та характеризувати його діяльність;

називати події за датами та дати подій (битва під Дорогочином, битва під Ярославом, битва на р.Калка, похід з монголами на Литву, поїздка в Золоту Орду за ярликом та інші);

показувати на карті місця найбільших битв та територію Галицько –Волинської  держави за кн..Д.Галицького;

висловлювати особисте ставлення до історичних фактів, подій і діячів;

виховувати ціннісні орієнтації, зокрема почуття справедливості, патріотизму та співчуття.

Такий урок розпочинаємо актуалізацією опорних знань. До цього уроку можна запропонувати такі завдання:

Робота з історичною картою Покажіть на карті: королівства Угорське, Польське, землі Тевтонського ордену, Золоту Орду, місця найбільших битв війни між воїнами князя Данила  Галицького та загарбниками (татарами , угорцями , поляками, ярославцями і т.д.).

Завдання на встановлення хронології подій. Позначити події на лінії часу.

Коли відбувалася битва на  річці Калка?Скільки років князь Данило Галицький боровся з престол?

Коли відбувалися битви під Ярославлем та Дорогочином? Скільки років тому це відбулося?

Коли і в якій битві князь Данило Галицький  переміг тевтонців?

Опитування  Що таке імперія? Які імперії Середньовіччя вам відомі? Чи можна вважати Золоту Орду імперією?

Значну увагу на уроці займає питання особистості князя Данила Галицького. Учням запропоновано познайомитися з його портретом у підручнику, висловити своє «перше враження», а потім опрацювати в групах історичні джерела, дати відповіді на запитання, завершити речення.

Запитання до тексту

1.     Визначте,що в джерелі свідчить про освіченість Д. Галицького?

2.     Які фрагменти повідомляють про те, що князь був сильною духом, сміливою та честолюбною людиною?

Скориставшись наведеними джерелами, аргументуйте твердження, навівши приклади.  Данило Галицький...

1.     Був сміливою та честолюбною людиною, адже...

2.     Мав добру освіту та виховання, свідченням чого є...

3.     Був сильним духом та рішучим, що виявлялося в...

Щоб розкрити особливості зовнішньої політики князя Данила Галицького, під час підготовки до уроку учням було запропоновано підготувати невеликі історичні довідки про основні події . Учні зачитують довідки, показують на карті місця найбільших битв та територію Галицько – Волинської держави.

Потім учні в групах опрацювали історичні джерела і дали відповіді на запитання

1.     Яку воєнну хитрість використав князь Д. Галицький в битві під Ярославом?

2.     Чому навчила  його поразка від монголів на річці Калка? Яку тактику монголо-татар він взяв на озброєння? В чому особливість цієї тактики?

Довели, що Данило Галицький був не тільки талановитим державним діячем, полководцем, а й справжнім воїном.

 Під час закріплення навчального матеріалу учням запропоновано ще раз «пройти по карті» місцями основних Д.Галицького і скласти хронологічну таблицю із запропонованих елементів (розрізаних у вигляді пазлів).

Для формування аксіологічної компетенції в кінці уроку учням було запропоновано висловити свою оцінку щодо особистості та діяльності Д. Галицького (сподобався/не сподобався, займи позицію) та пофантазувати (коло ідей), як могла б скластися подальша доля  Галицько-Волинського князівства та Руських земель, якщо б Папа римський Інокентій ІУ організував хрестовий похід проти монгольської навали.

Вдома учням було запропоновано скласти історичний портрет  князя Данила Галицького за пам’яткою.

Таким чином на практичному занятті з історії України в 7 класі  основну увагу було  приділено  аналізу історичних джерел, візуальних та письмових, учні шукали необхідну інформацію,  інтерпретували зміст джерел, оцінювали факти та інформацію, яка в них містилася (інформаційна компетентність). Крім того семикласники аналізували і узагальнювали історичну інформацію (логічна компетентність), давали оцінку особистості Данила Галицького спираючись на набуті знання (аксіологічна компетенція), аргументували свою позицію, презентували історичні довідки (мовленнєва компетенція).

Для формування просторових та хронологічних компетенцій під час уроку учні знаходили на карті місця найбільших битв і кордони держави Данила Галицького, вираховували часові проміжки між основними битвами, час, який минув від початку битв до наших днів.

Практичні заняття дають учням можливість ознайомитися з різними інтерпретаціями подій історії України в часи Середньовіччя. Практичні заняття є не тільки способом вивчення нового матеріалу на основі самостійного опрацювання семикласниками історичних джерел, але й і важливим засобом формування предметної компетентності учнів, тобто їх хронологічної, просторової, інформаційної, логічно-мовленнєвої та аксіологічної компетенцій. 

Причини необхідності застосування системи з опорними конспектами.

За останній час з’явилися нові програми,  підручники, посібники з історії. Робиться спроба перейти від епізодичних оповідань, міфів до правдивої розповіді про складні події історії нашої Батьківщини та всесвітньої історії. Підчас учням важко розібратися в матеріалі великому за обсягом і складному по розумінню. А ще при цьому мала кількість годин на вивчення деяких тем. Отже учням необхідна досвідчена допомога вчителя. Адже ще Т. Спенсер зазначав, що «якщо знання людини невпорядковані, то чим більше вона знає, тим більшою буде плутанина в думках». Як донести до учнів необхідну інформацію, щоб вона була зрозумілою і зацікавила їх вивченням більш глибоким історії? Це дуже складна проблема. І над її вирішенням я працюю вже 17 років. На мій погляд один з шляхів її вирішення є систематична послідовна робота з опорним конспектом. Як відомо учнів сприймають 1. на нюх, смак – 3-5% інформації;

 2. на слух – 10-15%; 3. а зором – 80-85%. Отже , необхідно на уроках як найбільше використовувати зорову пам’ять учнів. Саме завдяки зоровій пам’яті учні і запам’ятовують більше необхідної інформації . Таким чином пропонована  система роботи з опорним конспектом, має на меті:

- допомогти учням усвідомити логічний взаємозв’язок  подій,

- скласти образну схему змісту уроку, що дає можливість свідомо запам’ятовувати матеріал.

- інтенсифікувати навчальний процес.

- допомогти учням при підготовці до уроків  узагальнення.

Слід зазначити, що використання опорних конспектів на уроках історії залучає не тільки зорову, слухову, але й механічну пам”ять. Це, звичайно, сприяє значно легшому засвоєнню величезної кількості історичної інформації.

Особливості роботи з опорним конспектом:

• Це форма роботи будується на принципі творчого співробітництва, співпраці в ключі «учень – вчитель-учень».
• Передбачається, що учні на уроці мають засвоїти основну інформацію, усвідомити логічно зв’язки, місце фактів на загальному історичному просторі.
• Опорний конспект виконується на дошці крейдою (краще кольоровою) і учні записують його до робочого зошита.

План роботи з опорним конспектом

-          спочатку вчитель дає мотиваційну родзинку. Це може бути проблемне запитання, цитата, легенда, вірш, тощо

-          з мотивації уроку має виникнути у учнів образ. Якщо учні самі не можуть його назвати, вчитель допомагає їм запитаннями,

-          цей мотиваційний образ – центральна частина опорного конспекту. Вчитель відображає його на дошці крейдою.

-          Поступово, під час пояснення матеріалу в логічній послідовності, вчитель пропонує учням вирішити проблемні завдання згідно зі змістом теми уроку, спочатку усно, а потім стисло записується відповідь до конспекту.

-          За звичай учні або зразу відповідають на проблемні завдання, або, якщо виникають труднощі, за допомогою підручника (вчитель заздалегідь готує сторінки, де можна знайти відповідь на те чи інше запитання).

-          Ця проблема, чи питання позначається знаком «?»в опорному конспекті .

-          В кінці роботи, коли всі складові частини конспекту заповнені, вчитель пропонує учням в логічній послідовності розкрити основні питання опорного конспекту. Таким чином можна виділити такі основні етапи роботи з конспектом.

1. Вступ – образна мотиваційна стисла характеристика вчителем історичної ситуації чи події.
2. Основна частина – робота вчителя разом з учнями над пошуком відповідей на основні питання теми.
3. Осмислення – самостійна робота учнів над вирішенням проблемних запитань даної теми (при цьому використовуються активні та інтерактивні методи).
4. Висновок – узагальнення та систематизація матеріалу за допомогою опорного конспекту.

Основні принципи роботи з опорним конспектом.

• записи мають бути стислі (використовуються опорні знаки ;
• стрілка  вказує на зв’язок між частинами, послідовність, взаємовплив;
• Учні самостійно заповнюють конспект, там де є знак «?»;
• Схема не є догмою. Учень може виробити свій більш зручний для нього варіант;
• Учні мають робити записи до зошитів в кінці уроку, відтворювати їх.

Отже, переваги роботи з опорним конспектом.

-          анкетування учнів 10-11 класів, в яких опорні конспекти використовуються на уроках історії з 6 класу показало, що 92% учнів за допомогою опорних конспектів легше і швидше засвоюють інформацію.

-          Робота з опорними конспектами сприяє логічному мисленню, формує вміння аргументовано висловлювати свої думки. Це виключає з практики бездумне зазубрювання.

-          96% учнів відповіли, що опорні конспекти  допомагають при підготовці до уроків тематичного оцінювання та уроків узагальнення.

-          Учні на уроці постійно зайняті учбово – пізнавальною роботою. Це дисциплінує. Постійно на уроках робоча атмосфера.

-          Ще один нюанс. Багато уваги приділяється зараз використанню на уроках активних і ще більше інтерактивних методів навчання. Але, щоб учні спорили, аргументували свою точку зору, вони повинні мати необхідні знання, факти, теоретичні докази. Якраз опорні конспекти і дають ці необхідні знання. Спочатку факти, події , а потім їх осмислення за допомогою інтерактивних і активних методів.

Для учнів 5-8 класів робота з опорним текстом дає змогу засвоювати зміст теми на уроці, таким чином для цих учнів домашнє завдання  частіше має творчий характер(лист до історичної особи,  репортаж, твір, підготовка презентації, тощо).

Отже, можна зробити висновок, що система роботи з опорним конспектом:

1. Розвиває пізнавальні здібності та логічне мислення учнів;
2. Дисциплінує учнів;
3. Посилює емоційне сприйняття учнями змісту уроку.
4. Задіює всі види пам’яті (зорову, механічну, слухову), що сприяє свідомому засвоєнню матеріалу.

День партизанської слави

День партизанської слави — свято України. Щорічно 22 вересня згідно з Указом Президента України від 30 жовтня 2001 року №1020 в Україні відзначається  День партизанської слави. Найважчі та найжорстокіші випробування випали на долю нашого народу у роки Другої світової війни. Мільйони українців пройшли крізь це пекло і не скорилися. З почуттям безмежної подяки й любові ми віддаємо данину поваги ветеранам антифашистського опору: колишнім підпільникам і партизанам, захисникам і визволителям рідної землі – усім, кого ми з гордістю називаємо народними месниками.

      Партизани та підпільники у період  Другої  світової війни працювали в тилу, виявляли таємну інформацію про ворога,шпигували, вирішували воєнні задачі, які ставили перед ними командування армії. Вони мінували залізничні дороги, по яким ворог переправляв свої війська, підривали фашистські заводи, на яких виготовляли воєнне оснащення: зброю, техніку і т.п. Таким чином партизани зробили неоціненний внесок у велику Перемогу над фашизмом, відновленням історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Це – свято людей сильних духом і з чистою совістю, котрі не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом.

           У роки  війни в тилу вермахта діяло більше 6 тисяч партизанських загонів і підпільних груп загальною кількістю близько 1 млн. людей. Приблизно, кожний п’ятий із них був удостоєний державних нагород СРСР, а 223–м були присвоєні звання Героя Радянського Союзу.

        Понад п'ятсот з'єднань та сотні загонів і груп народних месників діяли в тилу ворога. Яскравою сторінкою тієї боротьби були дії партизанського з'єднання Олексія Федорова. Велику роль у розгортанні партизанського руху проти окупантів зіграли рейди Сидора Ковпака. У 1941-1942 роках з'єднання Ковпака здійснило рейди в тилу ворога по Сумській, Курській, Орловській та Брянській областях. У 1942-1943 роках - по Волинській, Житомирській, Київській, Гомельській, Пінській, Рівненській областях. 12 червня 1943 року почався легендарний Карпатський рейд. 

             Ще з радянських часів подвиг партизан-підпільників увічнюють у багатьох населених пунктах України пам'ятники, історичні музеї, музеї партизанської слави. Та з кожним днем стає все менше й менше учасників тих страшних подій історії, що з відстані часу набувають нового осмислення.

       Нині історики, політологи на основі багатьох документів переглядають значення багатьох подій нашої історії, звільняють їх від ідеологічної заангажованості. Серед них – і Друга світова війна, і партизанський рух зокрема.

      Ми не повинні забувати про тих людей, які пройшли крізь найскладніші випробування, відстояли право людей на свободу, врятували нашу країну та світ від нацизму. У День партизанської слави ми з великою вдячністю говоримо про мужність, стійкість та самовідданість. І ми вшановуємо всіх тих, хто подарував майбутнє нам та нашим нащадкам.

      Мільйони українців пройшли крізь це пекло і не скорилися. З почуттям безмежної подяки й любові ми віддаємо данину поваги ветеранам антифашистського опору: колишнім підпільникам і партизанам, захисникам і визволителям рідної землі – усім, кого ми з гордістю називаємо народними месниками.

З історії партизанського руху нашого краю

Весною 1942  року  по селі поширюються чутки про перших партизан.  Михайлючку оточують густі ліси, саме в них переховуються невеличкі загони. Вони складались з військових, які  потрапили в оточення і не змогли догнати фронт.   Жителі навколишніх сіл також взяли участь в партизанському русі Опору. Зі спогадів Марценюк Г. : «Одним з  невловимих месників  був  Марценюк  Євген. До війни  він  втратив руку на місцевому заводі вогнетривів, тому не був мобілізований на фронт. Тривалий час він брав участь в диверсіях на залізниці, нападах на поліцейську  дільницю. Євген був зв’язковим у партизанському загоні. Він приймав участь в захоплені шефа місцевої поліції Гайта, який потім був страчений партизанами. За доносом, Марценюк Є. був схоплений поліцаями під час каральної операції і закатований. Його тіло кинули під укіс залізничної колії. Вночі мати таємно забрала тіло свого сина і поховала на кладовищі в селі Майдан- Лабунь. »

 Деякі  місцеві  жителі  боялися  допомагати  партизанам,  тому що  часто  поліцаї  під  виглядом  партизан  ходили  вечорами по селах. І  все ж багато  селян  мали зв’язок з месниками. Сім’я  лісника  Ловінського не  тільки переховувала  молодь від  примусових  робіт в Німеччині, вони  пекли  хліб  партизанам, допомагали ліками. Навесні  1943  року до хати  лісничого  приїхали  поліцаї. Господаря не було вдома, але це їх не зупинило. Карателі  зачинили  матір з невісткою в будинку і спалили живцем.

Учні Михайлюцької ЗОШ І-ІІІ ст. вважають своїм почесним обов’язком доглядати могилу родини Ловінських, яка знаходиться в  «старому» лісі.